конкурс English Speaking - 2016. Вікторія Меліх, конкурсна робота № 154.
  • Рівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 27 Рівненська область
  • Упевнено – до мрії Нещодавно психолог школи проводила опитування серед школярів і з’ясовувала, який урок для нас, п’ятикласників, є улюбленим. Я, не задумуючись, вказала, що це, звичайно, англійська мова. Та, зазначу, що не один окремий урок, а всі. Може ще й тому, що подобається мені вчителька, завжди привітна, щира та цікава. Навчаюсь я в звичайній школі міста Рівного, але школа, повірте, для мене не зовсім звичайна, а особлива. Тож розкажу про улюблений предмет – англійську мову. Звичайно, цікавіші для мене ті уроки, на яких підсумовуємо вивчене. Хоча й перші уроки загадкові й таємничі, адже не знаєш, якою стежкою поведе нас учитель у незвіданий світ. Я із нетерпінням чекаю повідомлення теми. Учителька чомусь ніколи не називає її прямо, а вміє «заховати» в ребус, загадку чи кросворд. Мабуть, щоб зацікавити нас. Але ж нам і так цікаво! Навіть не можу сказати, який урок кращий. Мені подобаються всі! Якщо взяти останні уроки, то найбільше запам’яталися теми про їжу. І знову ж таки – останні уроки, адже тут уже, як каже моя мама, я «сам собі ревізор». Хочу запросити вас у нашу казкову класну кімнату і відпочити разом із нами. Так-так, не попрацювати, а відпочити. Ці уроки для мене є приємним перепочинком, адже таять у собі стільки дива і загадковості. Дзвінок… У клас заходить молода, енергійна, досвідчена Оксана Василівна і перша вітається з нами. Вітання може бути коротке, але емоційне і якесь таємниче. А може бути передане віршем чи піснею. Після цього ми коротко обмінюємося враженнями, інформацією, настроєм, думками. І ось настає момент, коли вчителька нажимає клавішу на комп’ютері, - і ми вже поринаємо в чарівний світ: чи то на ринок за продуктами, чи то в шкільну їдальню, чи до друзів на день народження. Тут уже я демонструю свої знання з теми, уважно прислухаюся до вимови Оксани Василівни і нашого електронного помічника ( так ми його називаємо, бо без нього не проходить жоден урок, він постійно з нами: то тренує у вимові, то дає підказки-поради, то запрошує до гри або мандрівки). Якщо я щось погано розумію, то відразу ж звертаюся до вчительки, а вона допоможе і навчить. Ще ми активно ведемо діалоги. Я полюбляю говорити з усіма, але найбільше з Оксаною Василівною, адже уявляю себе вчителькою. Мені подобається читати, дізнаватися значення незрозумілих слів, записувати їх до словника, давати відповіді на запитання до тексту як усно, так і письмово. Цікавими є вправи «Установи відповідність», «Заверши речення», «Віднайди загублене слово», «Віднови порядок речень», адже можна продемонструвати свою ерудицію, знання, логічне мислення, позмагатися з однокласниками. Жоден урок не обходиться без гри. Які тільки ролі ми не обираємо: то працюємо лікарями, ( даємо поради, яка їжа корисна, а яка – ні), пробуємо себе в ролі кухаря ( готуємо страву, я ж готувала український борщ), складаємо раціон їжі на день. Якщо щось не вдається, із задоволенням переглянемо відеосюжет, який продемонструє і підкаже, що і як потрібно робити. Я не уявляю уроку без перегляду якогось навіть маленького відео уривка. Адже чую живу мову іноземця, знайомлюсь із традиціями іншого народу, пізнаю зовсім інший світ. Хіба не цікаво? Якщо стомлюємося, Оксана Василівна пропонує нам пісню-руханку: тут уже можна і дружно поспівати, і потанцювати, одним словом, повеселитись. Найцікавішим моментом для мене є захист проектів ( готуємо його іноді всією сім’єю, але захищаю – сама). Це нелегка робота, тому що треба добре підготуватись, продумати виступ, зацікавити ним однокласників, правильно і вміло його представити. Я завжди хвилююся, але отримую задоволення від такої роботи. У кінці року ми, не соромлячись, кажемо, що вдалось на уроці найкраще, а над чим потрібно ще попрацювати. Я завжди кажу, що найбільше люблю читати, розповідати і уявно мандрувати, хоча й писати теж подобається, але не дуже. А ще про кожну мандрівку на уроці я розповідаю батькам. Ось так непомітно промайнуть 45 хвилин – і я з нетерпінням чекаю наступної зустрічі. А ще маю мрію: хочу добре знати англійську мову, щоб разом із Оксаною Василівною та членами євро клубу «Мрія» мандрувати країнами Європи ( побували вони вже в Польщі, Угорщині, Чехії). Знаю, що потрапити до клубу знавців англійської мови не так і просто, але я впевнено і наполегливо крокую до своєї мети та вірю, що вона здійсниться.